Меню сайта

Категории раздела

Наш опрос

Чего не хватает современной молодежи в Украине?
Всего ответов: 137

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Главная » 2011 » Ноябрь » 1 » Євген Царьков: Уряд “підігнав” проект Держбюджету під вимоги МВФ
13:11
Євген Царьков: Уряд “підігнав” проект Держбюджету під вимоги МВФ

  /carkov.jpeg Минулого тижня народні депутати розглядали два документи, які визначатимуть основні шляхи розвитку країни принаймні на найближчий рік. Уряд представив увазі Верховної Ради проекти Програми економічного та соціального розвитку на 2011 та 2012-2013 роки та Державного бюджету на 2012 рік. Про характеристики показників основного фінансового документу, а також про важливі аспекти законодавчої роботи парламенту УНН розповів заступник голови Комітету Верховної Ради з питань з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, народний депутат України від Компартії Євген Царьков.

Якщо взяти до уваги основні показники, закладені урядом у проект бюджету, які позитивні та негативні сторони документу можна виділити? Чого, власне, чекати громадянам від фундаментальних урядових ініціатив?

Єдиним позитивним моментом, який я бачу в бюджетному процесі поточного року, є те, що основний фінансовий документ вчасно надійшов до Верховної Ради. Але, на жаль, це єдиний позитив. Адже найманий вбивця теж може зробити свою роботу професійно та вчасно, але легше від цього його жертві не стане.

Тепер про негатив. Попередня очільниця уряду свідомо включала до бюджету популістські показники, після чого з’являлись рішення Конституційного суду, в яких підтверджувалась непрофесійність такого підходу. А сьогодні, мабуть вперше за роки незалежності, у бюджеті немає жодного соціального напряму. Ті 2,5% дефіциту бюджету, які закладає уряд за вказівками Міжнародного валютного фонду, є технічною цифрою.

Ці 2,5% виглядають у цьому документі досить дивно. Адже у таких країнах, як США, Китай, Росія, у країнах ЄС дефіцит бюджету складає 3,7 – 6,9%.

Уряд, попри заяви Миколи Азарова, не воліє відходити від контролю з боку МВФ.

Сукупний борг нашої країни на 1 січня 2012 року складатиме 122 мільярди доларів, а чистий борг – 60 мільярдів доларів. Чомусь уряд не каже, що на позаминулому тижні він випустив облігації внутрішньої позики на 1,3 мільярди гривень. Ми щотижнево друкуємо облігації на 1 мільярд гривень, аби віддати ці гроші за кордон, аби обслуговувати борги. Окрім МВФ, ми беремо мільярдні борги у Китаю та Росії. Причому, ці гроші йдуть на обслуговування вже існуючих боргових зобов’язань.

До чого може призвести така політика "боргової голки”? Чи є об’єктивним показник інфляції, що закладений до проекту бюджету?

Найближчим часом Верховна Рада планує розглянути законопроект про ринок сільськогосподарських земель. Тоді українською землею зацікавляться кредитори, яким заборгувала країна.

З іншої сторони, політика безглуздого нарощування боргів – це прямий шлях до суверенного дефолту.

Окрім того, Кабмін заклав до бюджету курс долара на рівні 8,1 гривні. На такий курс розраховувати марно. Тут слід зважати на об’єктивні процеси. Росія обмежила надходження молочної та трубної продукції з України, через що ми вже втрачаємо до 1,4 мільярди гривень. Тут слід нагадати слова Путіна, який наголосив, що якщо Україна до кінця вересня не визначить формат співпраці з Митним союзом, Росія заміщуватиме імпорт основних груп українських товарів. Така ситуація викличе інфляцію в Україні, що потягне за собою зниження курсу національної валюти. Не слід забувати про ситуацію, що склалася навколо цін за газ. Тобто, ризики великі, і невідомо, чому Нацбанк так впевнено прогнозує курс долара.

На 2012 рік показник інфляції закладений на рівні 7,9%. Але той же МВФ стверджує, що інфляція сягне 9,4% за рік. Спираючись на дані Рахункової палати та Деркомстату, наведу наступні цифри. За один календарний рік – з вересня по вересень – молочна продукція подорожчала на 18%, м’ясна продукція – на 23%. Хоча уряд стверджує, що рівень інфляції у нас зберігається на попередньому рівні. Але ці заяви, як бачите, носять сумнівний характер.

Сьогодні партія влади не виконує основну свою обіцянку – перегляд прожиткового мінімуму у співвідношенні до споживчого кошика. Востаннє показники споживчого кошика переглядались у 2000 році, хоча згідно з законодавством цей перегляд має відбуватись раз на 5 років. З тих пір ціни на основні продукти збільшилися у 2-3 рази, а на хліб – у 4 рази. Тобто, норми споживчого кошика демонструють навіть не бідність, а тотальні злидні. З тих 620 гривень, що закладені у ньому, не врахована сплата за комунальні послуги. Не враховані також реалії нашого життя, коли за освіту та медичні також треба платити.

Як політики, так і експерти неодноразово висловлювали думку, що корупція у правоохоронних органах пов’язана з низьким рівнем зарплат захисників правопорядку, що штовхає їх на неправомірні дії. Що отримають від бюджету міліціонери?

На жаль, тут можна казати лише про знищення того позитиву, який залишався до останнього часу. Наприклад, чи можна забезпечити гідну охорону порядку під час ЄВРО-2012, коли на будівництво об’єктів для чемпіонату виділяється додатково 12 мільярдів, а у міліції навпаки забирають зі спецфонду 3,8 мільярди. Всі спецфонди МВС переходять до бюджету, що лише загострює ситуацію навколо соціальної забезпеченості правоохоронців. Я хочу зазначити, що під час спроби штурму парламенту, яку застосували "афганці”, міліція не так вже завзято протидіяла цьому.

Окрім того, на роботу автомобіля міліцейського патрулю щодобово пропонується виділяти лише 2,5 літри бензину. Звісно, це породжує корупцію. Вони будуть змушені брати хабар, аби заправити автомобіль та виїхати на виклик. Відзначу також, що жодної копійки не закладено на купівлю форми для міліціонерів.

А що отримають від нового бюджету судді?

Якщо на потреби Генпрокуратури пропонується збільшити кошти, то фінансування судів навпаки урізали. Тут така ж ситуація, як і у міліціонерів. Зменшуючи фінансування, суддю фактично примушують вдаватися до корупції. Якщо суддя, який розглядає економічні справи на десятки тисяч доларів, а сам отримує 2000 гривень, ні про яке право мова не може йти.

Наша фракція вноситиме свої пропозиції до проекту бюджету та відповідально віднесеться до його розгляду, а також подальшого ухвалення. Адже без бюджету не фінансуватимуться жодні державні витрати. Якщо цей документ не буде ухвалено, набере своєї чинності положення про бюджетну законотворчість, і країна житиме за минулорічними нормами фінансування.

Говорячи про бюджет, не можна не згадати про "велике будівництво”, що пов’язане з підготовкою України до фіналу ЄВРО-2012. Адже поточного року на будівництво об’єктів ЄВРО виділили чималі кошти

Я згоден, що цей чемпіонат потрібен країні – це питання іміджу України. Але ми вже у чотири рази перевищили ті витрати, які були закладені у первинному варіанті фінансування підготовки до ЄВРО-2012. Наприклад, будівництво одного квадратного метру терміналу F аеропорту "Бориспіль” коштував 21 тисячу гривень. Аналогічні роботи в аеропорті Франкфурту-на-Майні у переводі на гривні коштують 11,5 тисяч. Питання полягає в адмініструванні цих коштів, в їхньому розкраданні та схемах їх відмивання.

У підпункті, що стосується фінансування ЄВРО-2012, чомусь виділяються 2 мільярди гривень на фінансування розділу "Хокей-2012″. При всій повазі до хокею, я не можу зрозуміти, яке відношення він має до футбольного чемпіонату?

Дивує також наступний факт. Окремим законопроектом пропонується, аби під ЄВРО-2012 до України ввозилися окремі групи товарів. Серед них – м’ясна продукція, овочі – 700 найменувань товарів, які пропонується ввозити упродовж року тими структурами, які будуть визначені певною лобістською групою. Це є прямим порушенням умов конкуренції.

Ми збільшуємо фінансування об’єктів ЄВРО-2012 на 16 мільярдів, але прибуток, який планують нам разом з Польщею західні експерти, не перевищить 900 мільйонів доларів. Тому ефективність таких вкладань є сумнівною.

Також виникає питання, хто розпоряджатиметься об’єктами спортивної інфраструктури після проведення ЄВРО. Ці об’єкти обслуговуватимуться за бюджетні кошти, а прибуток отримуватимуть олігархи через підконтрольні їм об’єднання.

Чималі пристрасті як у парламенті, так і поза його межами, викликав законопроект гарантії держави щодо виконання судових рішень, який безпосередньо стосується виплати пільг, які заборгувала держава перед громадянами. Чи враховує бюджет права пільговиків на законні державні виплати?

Під час засідання парламентського комітету я запитав у першого заступника міністра фінансів Мярковського, чи враховуватимуться у бюджеті вимоги скандального законопроекту № 9127 про гарантії держави щодо виконання судових рішень та почув ствердну відповідь.

Стосовно пільг я назву наступні цифри. У 2006 році не було виплачено 92 мільярди гривень законних пільг, у 2007 – 90 мільярдів, у 2008 – 112 мільярдів, у 2009 – 98 мільярдів, у 2010 – 106 мільярдів, а в поточному році, з урахуванням показників інфляції, дана сума може сягнути 108 мільярдів. Якщо підсумувати дані показники, ми отримуємо майже пів трильйона гривень прямого боргу держави за 5 років. А закон №9127 замінює цей борг на папірці з рішенням судів, які ніколи не будуть виконані нинішньою владою.

Відійдемо трохи від бюджетної тематики. На минулому пленарному тижні Верховна Рада ухвалила законопроект про заборону реклами тютюнових виробів, авторами якого є представники різних фракцій парламенту. З огляду на соціальну важливість теми боротьби з тютюнопалінням, чи здатен цей документ переломити ситуацію в даному питанні на краще?

Розпочну з філософських роздумів. Україна щорічно втрачає 100 тисяч громадян через тютюнопаління. Засновник "Мальборо” Макларен помер від раку і перед смертю визнав, що паління вбиває все живе. Рекламні обличчя "Вінстону” та "Кемел” теж померли від раку і закликали людей відмовитись від цієї поганої звички. Це, як на мене, досить показовий доказ у дискусії, чи треба забороняти рекламу тютюнових виробів.

У минулому році тютюнові компанії, використовуючи українські трудові ресурси, виробили та вивезли за межі України 70 мільярдів цигарок. Це дуже велика кількість.

Законопроект, про який ми говоримо, передбачає повну заборону реклами тютюнових виробів. Але у той же час окремі депутати наполягли, аби у законі залишилась норма про спонсорство таких товарів. Це, звісно, негативний момент. Приведу приклад: школярі, які дивляться по телебаченню боксерські поєдинки, добре запам’ятовують горілчаний бренд, який спонсорує ці спортивні події. Звісно, це теж є своєрідною рекламою.

Нагадаю, що Президент Янукович з трибуни Генасамблеї ООН заявив про посилення боротьби проти тютюнопаління. Сподіваюсь, що він вплине на ситуацію та сприятиме якомога швидшому втіленню закону в життя. Дуже добре, що цей документ об’єднав усі фракції парламенту. Слід відзначити, що ті країни, які ухвалили аналогічні законопроекти 5-10 років тому, вже сьогодні змогли збільшити тривалість життя громадян на 3-4 роки. В цих країнах кількість захворювань, що викликані тютюнопалінням, зменшилась на 30%.

У стінах парламенту йде робота над проектом Митного кодексу. Які основні пріоритети будуть закладені у цьому важливому документі та коли він зможе побачити світ?

Важливим моментом в даному питанні є те, що Митний кодекс не викликає такого резонансу в суспільстві, як це було з Податковим кодексом.

Даний документ буде розглянутий у нашому комітеті до середини жовтня, і я сподіваюсь, що до кінця наступного місяця його буде ухвалено Верховною Радою. Від суб’єктів законодавчої ініціативи ми не отримували суттєвих поправок до проекту цього кодексу.

Передбачається, що за економічну контрабанду будуть накладатися економічні санкції, які не будуть супроводжуватися на суміжні суб’єкти. Люди, які займаються експортно-імпортними операціями, не будуть знаходитися у стресовому стані, побоюючись в’язниці.

Окрім того, у проекті кодексу пропонується запровадити новацію про постаудит. Наприклад, у США штат у 10 тисяч митників контролює роботу 490 тисяч підприємств. Там немає черг вантажу у портах, бо митник має змогу аналізувати оберти за допомогою комп’ютерних програм.

Також запроваджується норма, згідно з якою громадяни України матимуть право ввозити до країни товари на суму не на 200, а на 2000 євро.

Зі своєї сторони я хочу запропонувати втілення електронної митниці. Але тут виникають питання часу та фінансування. Електронна митниця змогла б скоротити корупцію в даній сфері на 90%. Це сучасна система, коли людина самостійно зможе отримувати електронний ключ, декларувати вартість товарів. Зі свої сторони, митник зможе за допомогою комп’ютеру виявляти контрабанду.

Сьогодні для оформлення митного вантажу треба 65 документів. Половина з них об’єктивно необхідні, але цю процедуру треба спростити. Тому ми пропонуємо у кодексі скоротити кількість такої документації до 45. Якщо буде відповідна підтримка митної служби та моїх колег по парламенту, то їх можна буде скоротити до 30.

Взагалі, я впевнений, що суперечливі моменти будуть узгоджені і Митний кодекс буде ухвалено в цілому. Він має стати документом, який буде на 60% уніфікованим із аналогічними зарубіжними кодексами.

Говорив з Євгеном Царьковим

                                                                    Денис Габдрахімов

 

Просмотров: 300 | Добавил: kpu-konotop | Теги: Конотоп, депутаты, Сумской ОК КПУ, МВФ, Бюджет | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]