Меню сайта

Категории раздела

Наш опрос

Чего не хватает современной молодежи в Украине?
Всего ответов: 137

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Главная » 2011 » Октябрь » 31 » ПА’МЯТАЄМО ПОДВИГ НЕСКОРЕНИХ
15:03
ПА’МЯТАЄМО ПОДВИГ НЕСКОРЕНИХ
volkovaЧас швидко перегортає сторінки життя, змінюючи, мов у величезному калейдоскопі, події і світи. Але навіть він не владний над історичною пам’яттю, якщо в серцях людей горять хоча б маленькі іскорки святого ставлення до героїчного минулого народу.
Щедрої, наповненої багатими кольорами осені вся Україна згадує про події Великої Вітчизняної війни, яка страшним лихом пройшлася країною. У вересні відзначають дати визволення багато міст і сіл Сумщини, а 28 жовтня день визволення самої України. Нинішні покоління мають бути не тільки вдячними тим, хто захистив рідну землю від фашистської навали, а й берегти пам'ять про героїв. Тим самим ми припинимо фальсифікацію історії і не дамо глумитися над священним спадком. Адже, доки пам’ятаю, живу…georgievskaja
      Пройдений шлях нагадає старшим поколінням про героїчне минуле країни, а молодим відкриє правдиві сторінки історії, адже не секрет, що сьогодні в угоду політикам, наша історія переписується, чим нівелюють і знецінюють поняття патріотизм. А з тих років перед нами постають приклади воістину легендарного патріотизму, який живився з чистого джерела любові до Батьківщини і бажання бачити її вільною від фашистського рабства.
     Сумщина ввійшла в історію як колиска партизанського руху. Але поряд з партизанами майже в кожному місті чи районі  діяли підпільні групи, в яких згуртувалися молоді комуністи, комсомольці, піонери, молодь.
glushhenko.Молодіжне підпілля Сумщини діяло безстрашно і активно. Історичні матеріали підтверджують, що в партизанському русі та підпільній роботі на території області брало участь 10 тисяч юнаків та дівчат.
Сивочолі Ромни пам’ятають своїх героїв. Їх іменами названі вулиці міста, а біля обелісків палахкотять квіти. Пам’ятають   Роменчани  Катю Зеленко, легендарну льотчицю, що першою серед жінок здійснила таран. У небі над селом Анастасівка мужня льотчиця билася з сімома німецькими літаками. Побачивши, що сили нерівні, героїня пішла на таран. ЇЇ подвиг оцінено орденом Леніна, а ім’я увіковічено не тільки у назві вулиці Ромен, а й у назві планети у Всесвіті.
    Живими легендами в історії Великої Вітчизняної війни стали Герої Радянського Союзу, уродженці Роменського району Кузьма Гнідаш та Григорій Прокопенко.kljushkin.j
  У Конотопі, та й за його межами, знають ім’я безстрашної Надії Волкової. Дев’ятикласниця  була зв’язковою ЦК ЛКСМУ і Харківського обкому комсомолу. Дівчина збирала дані і передавала їх по радіо підпільному центру. Наприкінці 1943 року фашисти запеленгували роботу радіостанції. Щільним кільцем оточили лісову землянку. Надія була влучним стрілком, безстрашна дівчина зі свого останнього укріплення розстріляла 17 фашистів, а останню кулю вона залишила для себе. Звання Героя Радянського Союзу їй присвоєно посмертно.
    Один із героїв книги П.Вершигори «Люди з чистою совістю» Міша Семенистий, якого в партизанському з’єднанні  Ковпака називали Кузьмич. А йому ж було тільки тринадцять! Хлопчина із Глухівського району добре знав ліси, був природженим слідопитом. Це й допомогло ходити найпотаємнішими стежками. Не раз, прикинувшись пастушком чи безпритульним, Міша приносив від німців цінні відомості. Вітчизна нагородила юного партизана чотирма урядовими нагородами.
kosarenko.Ще один партизан – Радик Руднєв – дев’ятикласник, що мріяв стати садівником і вирощувати на рідній землі сади. У партизанському загоні сина комісара Семена Васильовича Руднєва називали Жайворонком.  Розвідки і бойові вилазки – хлопчина не мав ніяких привілеїв, був сміливим і часто ризикував життям. Обірвалося воно на Івано-Франківщині, під час нічного бою. Біля братської могили росте яблуня – мирне дерево щедро пригощає плодами тих, хто ще приходить до пам’ятника, шануючи подвиг визволителів…
     А в рідному Путивлі височіє пам’ятник юному партизану. До його підніжжя лягають яскраві квіти – у цьому краї звитяжців пам'ять бережуть.
            Пам’ятають  у Путивлі й відважну Валентину Георгієвську – колишню піонерську вожату середньої школи №1. До однієї з підпільних груп входили старшокласники, які розповсюджували власноруч переписані листівки. Дні Радянських свят молодь відзначала урочистими зборами, під час яких всі співали улюблені пісні того часу: «Катюшу», «Орленок», «Пісню про Москву». У1942 році їй прийшло повідомлення про відправку на примусові роботи до Німеччини. Але дівчина пішла в далеке село і там також продовжувала інформаційний зв'язок з групою та була зв’язковою партизанського загону в Шалигінському районі. За непокору фашисти арештували і розстріляли мати підпільниці. Після визволення Путивля, Валентин очолила оргкомітет Путивльського райкому комсомолу. А потім добровольцем пішла на фронт санінструктором. На жаль, до Перемоги вона не дожила якихось два тижні…lehbehdehva.
    Валентина Дмитрівна Георгієвська загинула смертю хоробрих в бою за місто Бауцен…
Яскравими зірницями зблиснули на небосхилі життя трьох молодих жительок Сум- Марії Рахманової, Валентини Степанової, Марії Бадаєвої. Подруги-комсомолки вже 18 жовтня 1941 року брали участь у партизанських діях біля Кияниці, що під Сумами. Активістки підпілля за короткий час встигли зробити дуже багато героїчних вчинків. Але підлий зрадник виказав комсомолок. Їх нещадно катували, але зломити волю так і не змогли. Осипався юний цвіт і змарніла під тортурами врода, але сила духу залишилася, мов криця. Так і повели цю мужню групу х восьми нескорених грудневим ранком на страту. Фашисти зігнали на площу все місто. А патріоти знайшли в собі сили  - і до всіх усміхалися. Смілива Марійка Бадаєва завела пісню про соколят і її підтримали подруги…
semenistyj.Загинули відважні, але прапор боротьби підхопили інші.
Пізніше випускник Сумської СШ №2 Дмитро Косаренко організує активістів-комсомольців міста. Це була чітко організована група, яка займалася розповсюдженням листівок, здійснювали диверсії на залізниці. У лютому 1943 року Д. Косаренко встановлює зв'язок з партизанським з’єднанням  Наумова. Тоді ж групі присвоюється назва «Прапор». Месники активно і безстрашно діяли до квітня 1943 року, коли їх заарештували, а 22 квітня розстріляли.
За час перебування Тростянецького району  під окупантами, активно працював підпільний райком ЛКСМУ. Вони згуртували 50 чоловік, які розповсюджували радянські листівки.  Особливо активною була Ірина Ярош – член райкому комсомолу, яка створила групу з 14 осіб, яка влаштовувала диверсії на залізниці Харків-Суми.
Восени 41-го року в Охтирці з’явилось юне дівча. Маленька, непримітна Люба Лебєдєва насправді була радянською розвідницею, радисткою. В місті вже розташувалися німці. Втім, Люба вчасно передавала зведення радянським солдатам, і тоді  влучно били вони по розташуванню ворога. Безстрашна радистка виходила в ефір під різними іменами, тому їй вдалося довго залишатися в строю. Але взимку 1942-го року німці таки схопили безстрашну дівчину. Її катували і розстріляли. Тривалий час про її подвиг не знали, але вдалося відновити історично справедливість, а ім’я Люби Лебєдєвої сьогодні знають і шанують в Охтирці. soroka.
Таких прикладів давати ще і ще, бо хвиля ненависті, що накрила німецьких окупантів на українській землі, була надзвичайно сильною. Героям і месникам налічувалося мало літ, але бажання наблизити перемогу додавало сил фізичних і духовних. Вони боролися за мир на своїй землі, за щастя наступних поколінь бути молодими і не знати подібних лихоліть. Вони це зробили, ціною неймовірно високою – власним життям заплатили за синє небо над Пслом, Сеймом, Сулою та Днімпром.
Чи ж зможемо ми оцінити силою своєї вдячності пам’яті  їхні подвиги, щоб не піддаватися на спроби переписати історію, не ганьбити пам’яті  справжніх героїв. Здається, це не так багато, але водночас, так складно – ПАМ’ЯТАТИ…

Просмотров: 987 | Добавил: kpu-konotop | Теги: Конотоп, воины, герои, Сумский обком КПУ, Партизаны | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]