Меню сайта

Категории раздела

Наш опрос

Чего не хватает современной молодежи в Украине?
Всего ответов: 139

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Главная » 2011 » Декабрь » 20 » Саміт «Україна без ЄС»
16:02
Саміт «Україна без ЄС»
 es-samitЩе кілька місяців тому не було сумнівів у тому, що Україна підпише угодe про Асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС у грудні нинішнього року. Але бурхливі події, що відбувалися у внутрішній політиці України, різко змінили нашу «дорожню карту». В результаті, саміт «Україна-ЄС» перетворився на технічний захід. Опозиція вже звинувачує в цьому президента, а найрадикальніші політики вимагають від Януковича відставки.
 Однак, замість відставки 20 грудня 2011 Віктор Федорович відправиться в Москву, на черговий саміт, але вже країн СНД. Які рішення будуть там прийняті, похвалять чи нас за «відхід» від Європи, покажуть найближчі години. Але поки, після саміту «Україна-ЄС» можна з упевненістю сказати: через 20 років після здобуття Незалежності для України як і раніше актуальний вибір зовнішнього курсу та стратегічних партнерів. Ми знову опинилися - як той билинний богатир - на роздоріжжі: в Європу підеш - ціну на газ втратиш, з Росією об'єднатися - вік ЄС не бачити.

19 і 20 грудня стануть для України черговим геополітичним тестом. У понеділок відбувся саміт «Україна-ЄС», в рамках якого нічого не було підписано або парафовано. Сьогодні, тобто у вівторок, Янукович представлятиме Україну на саміті країн СНД. Що чекає нас там? Судячи з того, що глава України візьме участь тільки в урочистостях з нагоди ювілейного зібрання країн Співдружності, але проігнорує засідання членів Митного союзу ЄвразЕС та Організації договору про колективну безпеку - переможних реляцій також не передбачається. Можливо, за закритими дверима про щось домовляться ... На жаль, українська зовнішня політика за багато років не відійшла від формату «закритих дверей» і зустрічей без краваток. Вона не стала глибокою: це набір одноходовок для реалізації сьогохвилинних інтересів тих, хто на даний момент при владі. Вона не стала відкритою, а значить, і зрозумілою більшості українців. Немає розуміння - немає і підтримки курсу влади на цьому напрямі. Тому для всіх масштабних міжнародних форумів за участю України все частіше підходить позначення «формальний». Саміт «Україна-ЄС» не став винятком.

Незважаючи на високий рівень заходу - з української сторони його представляв Президент країни Віктор Янукович, з іншого голова Євросоюзу - Герман ванн Ромпей і голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу - спочатку було зрозуміло, що стратегічних рішень не буде. Хоча б тому, що для офіційної церемонії було обрано будівлю Адміністрації Президента. Вибір АП в якості головної «приймальні» говорило про те, що форум має суто офіційний, і якщо хочете, кулуарний характер. Для публічного і урочистого оголошення підсумків багаторічної роботи (а робота над угодою про Асоціацію почалася ще за Ющенка-президента) зазвичай вибирають Український дім на Європейській площі. Тут цього не відбулося. Не виявилося в програмі саміту та переліку документів, які можна урочисто підписати у присутності преси, потиснувши руки і посміхаючись на камеру. Та й більшість спостерігачів прогнозувало, що форум «Україна-ЄС» не стане майданчиком для європейського старту.

Однак, реальність перевершила очікування. 19 грудня на саміті не було підписано угоду України з ЄС з приводу Асоціації, хоча ще місяць тому відповідальний за цю частину роботи перший віце-прем'єр А. Клюєв оптимістично обіцяв автографи лідерів ЄС і Україною під цим документом. Угода про Асоціацію мала стати ключем, який відкриває нам шлях до ЄС, а стала висячим замком. І хоча Віктор Янукович повідомив, що результатами саміту він задоволений: "Україна готова до прискореної технічної підготовки угоди про асоціацію до підписання", насправді, це добра міна при поганій грі. Яку, президент ще не вважає програною. Тому, небагатослівний український лідер послав Європі кілька виразних меседжів.

Перший: без України процес об'єднання Європи не буде закінчено. Це логічно: скільки б «Хорватія» і «словени» не поглинали Євросоюз, без такої країни, як Україна він буде неповним.

Другий: Угода про Асоціацію - це не декларативний документ про прийом в сім'ю європейських народів, який повинні ратифікувати 27 парламентів країн Євросоюзу, а гарантія для політичної асоціації та економічної інтеграції України в ЄС. Іншими словами, Україна чекає від Європи конкретики.

У свою чергу, представники ЄС чітко дали зрозуміти: європейське майбутнє України залежить від врегулювання внутрішніх проблем, зокрема, у сфері правосуддя. Мабуть, головною «родзинкою» технічного саміту стали відверті і недвозначні заяви зазвичай політкоректних європейців про те, що «не буде демократії - не буде угоди». Європейський Союз не підпише і не ратифікує Угоду про асоціацію з Україною, якщо ситуація з демократією не покращиться. Про це заявив глава представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра. Він нагадав, що 27 країн Євросоюзу повинні дати мандат на підписання цієї угоди з Україною, а потім їх парламенти повинні ратифікувати його. "Я не можу передбачити, яким буде рішення, однак, імовірно, що якщо і далі буде розвиватися така ситуація і нічого не зміниться, то буде важко підписати і ратифікувати цю угоду".

Його колега, голова Європейської Ради Герман ван Ромпей, пішов ще далі: він прямо пов'язав європейські перспективи України з результатами парламентських виборів 2012 і участю в них опозиційних лідерів - Тимошенко і Луценко. "Парламентські вибори, які відбудуться в Україні в наступному році, будуть вирішальним випробуванням", - сказав ван Ромпей, говорячи про темпи зближення України і Євросоюзу.

Мабуть, вперше на офіційному форумі такого рівня з Україною говорили так недвозначно. Цю «жесть» не могли згладити ні заяви дипломатів, ні натягнуті посмішки А. Клюєва, ні обіцянки світлих перспектив. Чи не підсолодили «пілюлю» і скарги Януковича про те, як важко знаходити спільну мову з Росією. ЄС зайняла тверду позицію: демократичні свободи і «врегулювання внутрішньоукраїнських політичних проблем» в обмін на європейський статус.

Наскільки щирою є Європа в своїх спробах привчити Україну до демократії? Боюся, що «справа Тимошенко» стала для ЄС відмінним приводом «послати» Україну працювати над помилками. (Як у свій час, «справа Гонгадзе», надовго ізолювала Україну від Європи).

Сьогодні в Європі дуже багато власних проблем, досить подивитися, що відбувається в Греції, Іспанії, Португалії, Італії, щоб зрозуміти: Євросоюз охоплений інституціональним і фінансовою кризою. І йому зараз не під силу залучити в свою орбіту таку масштабну країну, як Україна. Навіщо ж тоді було розпочато роботу щодо підписання угоди про Асоціацію? Та все для того, щоб «відірвати» Україну від РФ, пообіцяти їй європейський пряник за відмову від співпраці з Росією, яка все жорсткіше і вимогливіше веде себе на світовій арені.

Україна на «пряники» начебто й купилася, проголосивши незмінний курс на євроінтеграцію і «охолодивши» відносини з Москвою. По суті, Європі не залишалося нічого іншого, окрім як почати виконувати свої обіцянки про Асоціацію, але тут дуже до речі, трапилася «посадка» екс-прем'єра, а її соратники не знайшли нічого кращого, як підключити Європу до боротьби за звільнення лідера опозиції.

За великим рахунком, частина провини за європейське невизнання України лежить на бютівцях: партія Тимошенко не знайшла сил і методів всередині країни і стала діяти за допомогою зовнішніх чинників. У них вийшло домогтися від Європи бажаного: європейський вектор розвитку України тепер прив'язаний до звільнення Тимошенко з СІЗО та надання їй права брати участь у виборах. І це при тому, що сама Юлія Володимирівна публічно попросила європейців «не закривати двері перед Україною». Ну хіба це не політика подвійних стандартів? І хіба це патріотично: ставити на карту зовнішні перспективи України в обмін на свободу одного політика, хай і екс-прем'єра?

А що ж влада? Як завжди, пропустила кілька ударів.

По-перше, дозволила втягнути себе в гру подвійних європейських стандартів, що переслідує мету «відірвати» Україну від Росії, але не дати їй наблизитися до ЄС впритул.

По-друге, посилила ступінь розчарування в суспільстві з приводу перспектив України. Ми 4 роки працювали над цією угодою, 4 роки, крок за кроком виконували вимоги ЄС у сфері свободи слова, демократичних стандартів, прав і свобод. Янукович неодноразово заявляв, що шлях до Європи альтернативи не має. У це повірили 56% українців, які підтримують ідеї євроінтеграції. Тепер, коли всі надії на швидке європейське майбутнє звалилися, влада ще більше віддалиться від народу, ще «дешевше» стануть її обіцянки. Фактично, Янукович програв битву зовнішню і не виконав своїх обіцянок-як гарант. Крім того, він поставив Україну в «зависле» положення: тобто, повернув її назад, у роки багатовекторності і топтання на одному місці.

По-третє, європейська перспектива знову відсунулася на кілька років. Принаймні, ЄС заявляє, що може повернутися до цієї розмови не раніше, ніж в Україні пройдуть вибори до ВР. З рук партії влади вибитий серйозний передвиборний козир: зближення з Європою. По суті, у передвиборній стратегії ПР після саміту 19 грудня утворився солідний пролом. Про що говоритиме партія влади з виборцем, що обіцяти? Статус російської мови як державної, договори по газу або туманні європейські перспективи?

По-четверте, Україна показала свою залежність і неспроможність у зовнішній грі. Саміт «Україна-ЄС» провалений, щоб там не говорили дипломати. Регіонали не змогли закріпитися у зовнішньому середовищі так, як усередині країни. ПР не зуміла виробити самостійний стиль відносин з ЄС. Як результат-загороджувальні шлагбауми і невимовна радість офіційної Москви, яка вже готується «вити мотузки» з України. До речі, такий варіант розвитку подій і ЄС влаштовує, якому напередодні зимових холодів не треба з Москвою пояснюватися з приводу відносин з офіційним Києвом.

По материалам сайта: http://www.golosua.com

Просмотров: 609 | Добавил: kpu-konotop | Теги: украина, Сумской ОК КПУ, самит, ЕС | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]